Skip to content

Dove of peace on Ukrainian flag background

Saturday 6 March 2022, 12:30PM

This event, in solidarity with the people of Ukraine, is jointly organised by the Ukrainian Canadian Congress (UCC) Victoria branch, the UVic Ukrainian Students’ Society, and Victoria Ukrainian Cultural Centre. The goal is to line Douglas Street, one of the main thoroughfares into Victoria, all the way from the Ukrainian Cultural Centre at 3227 Douglas to the downtown core. Last weekend, a large crowd gathered outside the Legislature, and we hope for another strong turnout on March 6th.

Poster for Nanaimo fundraiser for Ukraine

SATURDAY 12 MARCH 2022

Two locations to go to:

Vesna Ukrainian Dancers & UCCSN
Where: 2200 Labieux Road (BMX Club), Nanaimo
When: 10 am – 2 pm

Sandy’s Ukrainian Kitchen
Where: #510, 2980 Island Highway, Nanaimo
When: 10 am – 4 pm

There will be a variety of different things to see and buy at each location, as well as opportunity to make donations:
Ukrainian food
Baked goods
Raffle tickets
50/50 tickets
Novelty items

All proceeds to be donated to:
Canadian Red Cross for the Ukraine Humanitarian Crisis Appeal

At this time, the people of Ukraine are in need of material aid as well as our prayers, whether this is support for those fighting to defend their homeland or assistance to displaced persons and refugees.

The Eparchy of New Westminster has provided a list of organisations providing aid to Ukraine, as well as tips on ways to show solidarity and counter Russian misinformation:
Help the people of Ukraine to survive the war

Canada Helps is maintaining a list of registered charities in Canada that are providing aid to Ukraine, many of which are focused on helping refugees:
Donate to Ukraine Emergency Relief Efforts

His Beatitude Sviatoslav before the icon of Our Lady and Christ at Zarvanytsya

Beloved in God people of Ukraine!

Our country is in danger again!

The treacherous enemy, despite his own commitments and assurances, breaking the basic norms of international law, as an unjust aggressor, stepped on Ukrainian soil, bringing with him death and destruction.

Our Ukraine, which the world fairly called ‘lands of blood’, which has been so many times sprinkled with the blood of martyrs and fighters for the freedom and independence of its people, calls us today to stand up for it—to defend its dignity before God and humanity, its rights for existence and the right to choose one's future.

It is our natural right and sacred duty to defend our land and our people, our state and all that is dearest to us: family, language and culture, history and the spiritual world! We are a peaceful nation that loves children of all nations with Christian love, regardless of origin or belief, nationality or religious identity.

We do not infringe upon others and do not threaten anyone, but we have no right to give our own to anyone! At this historic moment, the voice of our conscience calls us all as one to stand up for a free, united and independent Ukrainian State!

The history of the last century teaches us that all those who started world wars lost them, and the idolaters of war brought only destruction and decline to their own states and peoples.

We believe that in this historic moment the Lord is with us! He, who holds in his hands the fate of the whole world and of each person in particular, is always on the side of the victims of unjust aggression, the suffering and the enslaved. It is He who proclaims His holy Name in the history of every nation, captures and overthrows the mighty of this world with their pride, the conquerors with the illusion of their omnipotence, the proud and insolent with their self-confidence. It is He who grants victory over evil and death. The victory of Ukraine will be the victory of God's power over the meanness and arrogance of man! So it was, is and will be!

Our holy Church-Martyr has always been and always will be with its people! This Church, which has already survived death and resurrection, as the Body of the Risen Christ, over which death has no power, the Lord gave to his people in the baptismal waters of the Dnipro River.

Since then, the history of our people and its Church, the history of their liberation struggles, the history of the incarnation of God's Word and the manifestation of His Spirit of truth in our culture have intertwined forever. And in this dramatic moment, our Church, as a mother and teacher will be with its children, will protect them and serve them in the name of God! In God is our hope and our victory will come from Him!

Today we solemnly proclaim: ‘Our soul and body offer we for our freedom!’ With one heart we pray: ‘Lord, Great and Almighty, protect our beloved Ukraine!’

Holy righteous people, martyrs and confessors of the Ukrainian land, pray and intercede for us before God!

God’s blessing be upon you!

🞤 SVIATOSLAV

Given in Kyiv, at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ
24 February AD 2022

Улюблений Богом бережений Український народе!

Знову наша Батьківщина в небезпеці!

Віроломний ворог, незважаючи на власні зобов’язання та запевнення, ламаючи основні норми міжнародного права, як несправедливий агресор ступив на українську землю, несучи зі собою смерть і розруху.

Наша Україна, яку світ справедливо назвав «кривавими землями», яка стільки разів була скроплена кров’ю мучеників і борців за свободу і незалежність свого народу, кличе нас сьогодні стати на її захист, – на захист своєї гідності перед Богом і людством, свого права на існування та права на вибір свого майбуття.

Це наше природне право і святий обов’язок боронити свою землю і свій народ, свою державу і все, що є для нас найрідніше: родину, мову і культуру, історію і духовний світ! Ми є мирним народом, який християнською любов’ю любить дітей усіх народів, незважаючи на походження чи переконання, національну чи релігійну приналежність. Ми не зазіхаємо на чуже і не погрожуємо нікому, але і свого нікому не маємо права віддати! У цей історичний момент голос нашого сумління кличе нас усіх як один стати на захист вільної, соборної і незалежної Української Держави!

Істрія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам. Ми віримо, що в цю історичну хвилину Господь Бог є з нами! Він, у руках якого лежить доля всього світу і кожної людини зокрема, є завжди на боці жертви несправедливої агресії, стражденних і поневолених. Це Він, який об’являє своє святе Ім’я в історії кожного народу, вловлює і скидає додолу могутніх світу цього їхньою гординею, завойовників – ілюзією їхньої всемогутності, гордих і зухвалих – їхньою самопевністю. Це Він дарує перемогу над злом і смертю. Перемога України буде перемогою Божої сили над ницістю і зухвальством людини! Так було, є і буде!

Наша свята Церква-мучениця завжди була, є і буде зі своїм народом! Цю Церкву, що вже пережила смерть і воскресінння, як Тіло воскреслого Христа, над яким смерть не має жодної сили, дарував Господь своєму людові в хрещальних водах Дніпра. Відтоді історія нашого народу і його Церкви, історія їх визвольних змагань, історія втілення Божого Слова і вияву Його Духа істини в нашій культурі переплелися навіки. І в цей драматичний момент наша Церква, як мати і учителька, є і буде зі своїми дітьми, буде їх боронити і їм служити в ім’я Боже! У Бозі наша надія і від Нього буде наша перемога!

Сьогодні ми урочисто проголошуємо: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!». Єдиним серцем і устами молимося: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!».

Святі праведники, мученики та ісповідники української землі, моліться і заступайтеся за нас перед Богом!

Благословення Господнє на вас!

🞤 СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового
24 лютого 2022 року Божого

Statement of the Executive Committee
of the Canadian Conference of Catholic Bishops
on the Russian Invasion of Ukraine 

Thursday, 24 February 2022

The Executive Committee of the Canadian Conference of Catholic Bishops (CCCB) condemns the escalation of tensions and violence in the Ukraine marked by Russia’s invasion, which was seen today, Thursday, 24 February 2022, in the form of militarization and bombing in various Ukrainian cities. 

In solidarity with the Head of the Ukrainian Catholic Church, His Beatitude Sviatoslav Shevchuk, in unison with Ecumenical Patriarch Bartholomew, with the people of Ukraine as well as with Canadians of Ukrainian origin and descent, we encourage the faithful and all people of good will to pray for the imminent restoration of peace, dialogue, and human fraternity. 

Conscious of the regrettable lessons about violence which we have all learned throughout human history, we implore all involved to pursue non-violent means to resolve disputes and disagreements. The use of military force does not favour dialogue and peace; rather, it endangers innocent human life, the dignity of the human person and the security and safety of all the people caught up in this conflict. 

Jesus came to bring the gift of peace, and it is through Him that new pathways of dialogue can be opened, even when all other avenues appear closed. With Pope Francis, who has entrusted this situation to the intercession of Mary, the Mother of God, we ask Our Lady, through her powerful intercession, to open hearts so that anger, resentment, and division may start to be healed and that any further escalation of unnecessary violence may be avoided. 

On the eve of the Russian invasion of Ukraine, 22 February 2022, the leader of the Ukrainian Catholic Church issued this

APPEAL
of His Beatitude Sviatoslav
to the Sons and Daughters of the Ukrainian People in Ukraine and Abroad,
and to all People of Good Will

Dear Brothers and Sisters,

The recognition by the president of the Russian Federation of the ‘independence and sovereignty’ of the self-proclaimed LNR and DNR [separatist regions of Eastern Ukraine militarily occupied by Russian proxy forces since 2014] creates serious challenges and threats for the entire international community and for international law, on the basis of which today people and their nations exist and cooperate. Irreparable damage has been done to the very logic of international relations, which are called to safeguard peace and the just order of societies, the supremacy of law, the accountability of state powers, the defence of the human being, human life and natural rights. Today all of humanity has been placed in danger—that the powerful have a right to impose themselves on whomever they wish, with no regard for the rule of law.

In its decision the government of the Russian Federation unilaterally withdrew from a lengthy peace process, tasked with ensuring the restoration of dignified conditions for life on the territories controlled by Russia in the Donetsk and Luhansk regions of Ukraine, for those impacted by Russian military aggression. The war, initiated against our people in 2014, has inflicted deep wounds on many of our fellow citizens: thousands killed, wounded, left in solitude. Yesterday’s step taken by the president of the Russian Federation destroyed foundational principles for a long-term process of restoring peace in Ukraine, created the path for a new wave of military aggression against our state, opened the doors for a full scale military operation against the Ukrainian people.

We consider the defense of our native land, our historical memory and our hope, our God-given right to exist to be the personal responsibility and sacred duty of the citizens of Ukraine. The defence of our Fatherland is our natural right and civic duty. We are strong when we are together. Now has come the time to unite our efforts in order to defend the independence, territorial integrity and sovereignty of the Ukrainian state. The duty and responsibility of all of humanity—to actively work to avert war and protect a just peace.

We are convinced that the world cannot develop and find answers for the challenges of today by resorting to might and violence, by showing disdain for shared human values and the truth of the Gospel. I call upon all people of good will to not ignore the suffering of the Ukrainian people, brought on by Russian military aggression. We are a people who love peace. And precisely for that reason we are ready to defend it and fight for it.

Today we call out in prayer to the Almighty Creator, with a special appeal for wisdom for those entrusted with making important decisions for society, in whose hands lies the fate of humanity. We ask the Heavenly Father for assistance in restoring a just peace on Ukrainian land.

We pray especially for those who defend Ukraine, who in these days are for us an example of loving sacrifice and dedicated service to their people. May the merciful Lord protect them from every danger and crown their efforts with the victory of truth and good.

We call for the gracious blessing of a loving God and Creator upon Ukraine and its people!

The blessing of the Lord be upon you.

🞤 SVIATOSLAV

ЗВЕРНЕННЯ
Блаженнішого Святослава
до синів і дочок українського народу в Україні та на поселеннях сущих
та усіх людей доброї волі

Дорогі брати і сестри!

Визнання президентом Російської Федерації «незалежності та суверенітету» самопроголошених ЛНР і ДНР створює серйозні виклики та загрози для міжнародної спільноти і міжнародного права, на основі якого сьогодні існують та взаємодіють народи та їхні держави. Завдано непоправної шкоди самій логіці міждержавних відносин, що покликані забезпечувати мир і справедливий устрій суспільств, верховенство закону, підзвітність влади, захист людини, її життя та природних прав. Сьогодні все людство опинилося у небезпеці того, що право сильного нав’язуватиме себе кожному, нехтуючи силу права.

Своїм рішенням влада Російської Федерації в односторонньому порядку вийшла із тривалого мирного процесу, завданням якого було забезпечити відновлення гідних людини умов життя на територіях ОРДЛО України, що постраждали внаслідок російської збройної агресії. Війна, розв’язана проти нашого народу у 2014 році, залишила глибокі рани на долях багатьох із наших співвітчизників: тисячі убитих, поранених, самотніх. Вчорашній крок президента РФ зруйнував базові принципи тривалого процесу відновлення миру в Україні, створив можливості для нової хвилі збройної агресії проти нашої держави, відкрив двері для повномасштабної воєнної операції проти українського народу.

Особистою відповідальністю та святим обов’язком громадян України сьогодні вважаємо захист рідної землі, нашої пам’яті та надії, нашого Богом дарованого права на існування. Захист Батьківщини – це наше природне право і наш громадянський обов’язок. Ми сильні, коли ми разом. Тепер настав час об’єднати наші зусилля для того, щоб обстояти незалежність, територіальну цілісність і суверенітет Української Держави. Обов’язком і відповідальністю всього людства сьогодні є діяльна турбота про запобігання війні та захист справедливого миру.

Ми переконані, що світ не може розвиватися та знаходити відповіді на виклики сучасності, вдаючись до сили та насилля, нехтуючи загальнолюдськими цінностями та євангельською істиною. Закликаємо всіх людей доброї волі не стояти осторонь страждань українського народу, спричинених російською військовою агресією. Ми народ, що любить мир. І саме тому готові обстоювати його і за нього віддано боротися.

Звертаємося сьогодні в молитві до Творця всесвіту з особливим проханням про мудрість для тих, хто уповноважений ухвалювати суспільно важливі рішення, у чиїх руках опинилася доля людства. Просимо Небесного Отця про допомогу для відновлення справедливого миру на українській землі.

Особливу молитву складаємо за захисників України, що цими днями є для нас прикладом жертовної любові та відданого служіння своєму народові. Нехай милосердний Господь захистить їх від усяких небезпек і обдарує їхні зусилля остаточною звитягою правди і добра.

Закликаємо щире благословення люблячого Бога і Творця на Україну та її народ!

Благословення Господнє на вас!

🞤 СВЯТОСЛАВ

Prayer for the Afflicted People of Ukraine in Time of War

O Lord Jesus Christ, our God, we entreat You to hear the earnest prayer of Your beloved Church of Kyivan Rus’ for her deeply afflicted children abiding in the land of Ukraine. Behold their grave sorrow and grievous plight, and speedily come to their aid. Deliver Your vulnerable people from unjust aggressors, foreign invasion and the terror of war. Strengthen courageous defenders of the nation to fight virtuously, inspired more by love of those they protect than hatred of the enemy.

O compassionate Lord, shelter the displaced, heal the wounded, console the orphan, protect the widow, comfort those who mourn, and mercifully receive into Your Kingdom those who have nobly died guarding their homeland against every aggression. Quickly make cease the spilling of blood of friend and foe alike, yet stir many to bravely struggle for that true justice which alone can bring lasting peace.

O kind-hearted Lord, as You are our peace, soften the hearts of the unmerciful and convert those who promote hostilities toward reconciliation, so that Your beloved children of the land of Ukraine, may abide in that tranquility, justice and freedom which reflects your Kingdom, where You reign with Your eternal Father, and Your most holy, good and life-giving Spirit, now, and forever and ever. Amen.

Молитва за Многостраждальний Український Народ у Час Війни

Господи Ісусе Христе Боже наш, благаємо Тебе, вислухай щиру молитву Твоєї улюбленої Церкви Київської Русі за важко страждаючих дітей українського краю. Споглянь милостивим оком на їх лихоліття та ласкаво поспіши на допомогу. Звільни свій беззахисний народ від несправедливих загарбників, нашестя агресорів та терору війни. Зміцни силою Твоєю усіх доблесних і відважних захисників для доброчесної боротьби, щоб вони радше керувалися любов’ю до беззахисних, аніж ненавистю до ворогів.

О Премилосердний Господи, захорони переселенців, зціли поранених, борони сиріт, підтримай вдів, потіш скорботних та ласкаво прийми до Твого Царства всіх, хто благородно віддав своє життя в обороні Батьківщини від нападів ворогів. Поспіши зупинити кровопролиття як друга, так і недруга та запали серця багатьох до мужньої боротьби за істинну справедливість, що є джерелом тривалого миру.

О добросердий Господи, Ти – наш мир, пом’якши зачерствілі серця, наверни тих, хто сприяє воєнним діям, до примирення, щоб Твій улюблений українській народ втішався   миром, справедливістю та свободою – ознаками Твого Царства, в якому Ти царюєш  з Предвічним Твоїм Отцем, і Всесвятим, Благим і Животворним Твоїм Духом, нині,  і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

The Catholic Near East Welfare Association—established in 1926 by Pope Pius XI—has been working with partners in Ukraine since 1991 to foster the post-Soviet restoration of our Ukrainian Greek Catholic Church and to provide material aid to those in need in the country. Since Russia’s annexation of Crimea in 2014 and ongoing proxy occupation of Eastern Ukraine, tens of thousands of people have been forced from their homes, and millions are struggling to access vital services including many in need of medical attention.

In the face of possible further Russian aggression, CNEWA and Caritas Ukraine are preparing local centres to welcome displaced persons with food, medicine, blankets, and clothing.

Please pray for peace, for the people of Ukraine, and for the work of CNEWA and its partners. Donations to assist the work of these organisations can be made via the CNEWA Canada website or by phoning 1 866 322 4441.

Pray for Ukraine

STATEMENT BY THE UKRAINIAN CATHOLIC BISHOPS OF CANADA
CONCERNING THE CURRENT POLITICAL AND HUMANITARIAN CRISES
IN UKRAINE

22 January 2022

Dear Brothers and Sisters—Christ is Among Us!

During these most difficult days when Ukraine endures the threat of Russian invasion, the clergy, religious and faithful of the Ukrainian Catholic Church in Canada reach out to our brothers and sisters in Ukraine. We want to ensure you that we are with you day and night in sincere and earnest prayer and support. For some time now, our faithful have been asked to offer prayers for peace in Ukraine both in their churches and in their homes. Know that we remain united with you even more now during these threatening times.

Although many in the world are not surprised at Russia’s conduct in the last months, others are perplexed as to why it sees a need, in this day and age, to strive toward imperialistic ambitions. For our part, we simply and sincerely ask our brothers and sisters in Russia to reconsider the motives of their leaders in re-igniting the hardship that the citizens of Ukraine have undergone in the last seven years. Surely a neighbourly solution of reconciling divergent political visions will prove more successful in building solidarity and mutual beneficial collaboration. We also appeal to our shared Christian faith which flows from the ancient baptism of St. Volodymyr in the Dnipro River in the 10th Century.

We furthermore appeal to all civil authorities that have any influence over the situation—above all, Russia—to consider peaceful solutions to the conflict. This would not necessarily mean a compromise, but would prove to be a just and fair and even magnanimous solution. History teaches us that forced compromises, unnecessary subjugation and unjust resolutions often only fester and eventually erupt in ways unforeseen which are often more devastating than an earlier bilateral resolution would have been. Furthermore, using a third country as a pawn in a game of posturing between outside powers is also not only unjust, but it dangerously threatens to ignite a long-lasting and bitter quest for justice that hampers any efforts toward a peaceful co-existence among peoples.

Finally, we also appeal to all people of goodwill to see this not merely as another distant conflict on the other side of the world that we read about in the press.  This is a conflict that has already brought tragedy and hardship upon millions of individuals and families. It is a tragedy that will not go away, but rather one that threatens to spill out into a wider global conflict. We owe it to ourselves to be informed about the history and the truth of the tensions of the last decade and especially since Ukraine declared its independence in 1991. We believe that by the grace and mercy of our Lord, for which we humbly pray that the world and especially those nations directly involved in the conflict, can arrive at a peaceful and satisfactory resolution that would prove to be long-lasting.

This is not a time for audacious sable rattling nor for drawn out political diplomacy which, as we have seen in the past, is only as effective as there is honour and good will. Rather, we believe that what is especially required in times like these is earnest prayer that peace will prevail and that we all will be inspired by the Lord’s appeal to truth (John 8:32), peace and holiness (Hebrews 12:14). May the great Christian nations now at the potential epicenter of the growing conflict show themselves to be the beacons of light and hope that are so desperately needed in a world darkened by disease, intrigue and avarice. Is a non-violent solution impossible even at this late hour? Is there not a solution that can restore the hope and possibilities that was experienced by the former Soviet nations when the Soviet Union loosened its hold on peoples long pining for freedom and self-determination? We believe that which Christ affirmed to us by His eternal Word, namely, ‘with men it is impossible, but not with God; for all things are possible with God.’ (Mark 10:27)

Dearly Beloved, we call upon you in these critical days to direct your efforts in the following ways:

Be informed. Know the facts and fight falsehood in a post-truth public debate being warped by Russian disinformation. Inform others. The world cannot look away; you should not look away. Seek and share the truth, which gives authentic freedom and wisdom.

Support. There is a huge humanitarian crisis in Ukraine. People near the frontline often lack the basics—clean water, fuel, food, clothes, medicine. Heal the wounds. Help the victims of this senseless invasion. Provide your financial support through the established agencies in your area or through the legitimate channels currently being developed.

Pray. Pray for peace and justice in Ukraine. God is the Lord of history and the Lover of Humankind. His grace changes the most hardened hearts. Ukraine was brutally invaded, its territory annexed, the society traumatized. May God convert the promoters of violence. The Lord miraculously liberated the peoples of the Soviet Union without war. May God’s gift of human dignity be honoured and protected. May God protect Ukraine and its people from further harm.

Christ is among us! He is and will be!

+ Lawrence Huculak, OSBM
Metropolitan Archbishop of Winnipeg

+ David Motiuk
Eparchial Bishop of Edmonton,
Administrator of the Eparchy of New Westminster

+ Bryan Bayda, CSsR
Eparchial Bishop of Saskatoon,
Administrator of the Eparchy of Toronto & Eastern Canada

PRAYER FOR THE AFFLICTED PEOPLE OF UKRAINE IN TIME OF WAR

O Lord Jesus Christ, our God, we entreat You to hear the earnest prayer of Your beloved Church of Kyivan Rus’ for her deeply afflicted children abiding in the land of Ukraine. Behold their grave sorrow and grievous plight, and speedily come to their aid. Deliver Your vulnerable people from unjust aggressors, foreign invasion and the terror of war. Strengthen courageous defenders of the nation to fight virtuously, inspired more by love of those they protect than hatred of the enemy.

O compassionate Lord, shelter the displaced, heal the wounded, console the orphan, protect the widow, comfort those who mourn, and mercifully receive into Your Kingdom those who have nobly died guarding their homeland against every aggression. Quickly make cease the spilling of blood of friend and foe alike, yet stir many to bravely struggle for that true justice which alone can bring lasting peace.

O kind-hearted Lord, as You are our peace, soften the hearts of the unmerciful and convert those who promote hostilities toward reconciliation, so that Your beloved children of the land of Ukraine, may abide in that tranquility, justice and freedom which reflects your Kingdom, where You reign with Your eternal Father, and Your most holy, good and life-giving Spirit, now, and forever and ever. Amen.

ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ЄПИСКПІВ КАНАДИ
ЩОДО СУЧАСНОГО ПОЛІТИЧНОГО ТА ГУМАНІТАРНОГО СТАНУ
В УКРАЇНІ

22 січня 2022

 Дорогі брати і сестри у Христі—Христос Посеред Нас!

У ці важкі дні коли Україна перебуває у небезпеці російського військового вторгнення, духовенство, монахині, монахи та всі вірні Української Католицької Церкви в Канаді звертаємося зі словами підтримки для наших братів і сестер в Україні. Ми хочемо запевнити вас у наших щирих і невпинних молитвах. Від самого початку російської війни проти України ми усі у наших церквах, та домівках молимося за мир в Україні. Прошу знайте, що у ці небезпечні часи ми з вами.

Можливо, багато хто не здивований поведінкою Росії в останні місяці, проте нам тяжко зрозуміти, чому Росія в наш час має імперіалістичні амбіцій. Зі свого боку ми звертаємося до росіян, щоб вони переглянули мотиви своїх лідерів у війні проти України останні сім років. Безсумнівно, добросусідські відносини і взаємна повага є найкращим способом узгодження різних політичних поглядів у побудові солідарності та взаємовигідного співробітництва. Ми також звертаємося до нашої спільної християнської спадщини у Володимировому хрещенні тисячу років тому.

Ми закликаємо всі держави, які мають будь-який вплив на ситуацію, – а перш за все Росії – щоб розглянути мирні варіанти вирішення конфлікту. Справедливий і чесний компроміс не обов’язково означає програш, але може виявитися благословенним рішенням. Історія вчить нас, що несправедливі рішення вимушені компроміси, часто закривають гнійну рану яка з часом переростає у набагато більшу проблему. Більше того, використання іншої країни як пішака у власній грі є не тільки несправедливим, але загрожує розпалити тривалі й гіркі пошуки справедливості, які заважатимуть будь-яким зусиллям мирного співіснування між народами.

Нарешті, ми закликаємо всіх людей доброї волі не сприймати російську агресію в Україні як далекий конфлікт на іншому кінці світу, про який ми почули з новин. Цей конфлікт, уже приніс горе і біду для мільйонів людей в Україні. Ця трагедія, не зникає, а загрожує вилитися в глобальний конфлікт. Ми зобов’язані знати історію та правду напружених  відносин з Росією з часу проголошення Україною своєї незалежності у тисячу дев'ятсот дев'яносто першому році. Ми віримо і молимося, що з ласки Божої та Його милосердя наш Світ, а особливо ті країни, які безпосередньо залучені у війні, зможуть прийти до мирного і довготривалого вирішення цього конфлікту.

Це не час для зухвалого брязкання зброєю і навіть не час для політичної дипломатії, яка, як ми бачили в минулому, ефективна лише настільки, наскільки є честь і добра воля. Ні, ми віримо, що в такі часи як зараз, потрібна щира молитва, щоб ми всі були натхненні Господнім закликом до правди (Івана 8:32), миру і святості (Євреїв 12:14) і тоді запанує мир. Нехай великі християнські нації, які зараз знаходяться в епіцентрі зростаючого конфлікту, виявляться маяками світла і надії, які вкрай необхідні у світі, затьмареному війнами, хворобами та інтригами. Чи можливе мирне рішення? Рішення, яке може дати надію та можливості, як колись при розвалі Радянського Союзу народи які були у рабстві комуністичного режиму стали вільними і могли визначати своє майбутнє? Ми віримо в те, що нам сказав Христос, що є речі неможливі для людей, «але не в Бога; у Бога бо все можливо». (Марка 10:27)

Дорогі брати і сестри у Христі! У ці критичні дні ми звертаємося до вас з проханням:

Відстоюйте правду. Дізнавайтеся факти та боріться з брехнею та російською дезінформацією у світі пост-правди. Діліться правдою з іншими. Світ не повинен відвертатися, ви не повинні відводити погляд. Шукайте і діліться правдою, яка визволяє та дає мудрість.

Підтримуйте Україну. Україна переживає глибоку гуманітарну кризу. Людям на лінії розмежування бракує найнеобхіднішого — питної води, пального, продуктів харчування, одягу, ліків. Загоюйте рани. Допомагайте жертвам цього жорстокого вторгнення. Пожертви можна скласти через благодійні агентства у вашому регіоні або через нові законні канали, які зараз організовуються.

Моліться. Моліться за мир і справедливість в Україні. Бог є Господом історії і Чоловіколюбцем. Його благодать перемінює найчерствіші серця. На Україну жорстоко напали, захопили її територію, травмували її суспільство. Нехай Бог наверне серця тих, хто чинить насильство. Господь дивом визволив народи Радянського Союзу, який розпався без кровопролитних воєн. Нехай оберігається і шанується Божий дар людської гідності і життя. Нехай Бог оберігає Україну та її людей від лиха.

Христос Посеред Нас! Є і Буде!

+ Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ
Архиєпископ і Митрополит Вінніпезький

+ Давид Мотюк
Єпарх Едмонтонський,
Апостольський Адміністратор Нью-Вестмінстерської Єпархії

+ Браєн Байда, ЧНІ
Єпарх Саскатунський,
Апостольський Адміністратор Торонтонської Єпархії

МОЛИТВА ЗА МНОГОСТРАЖДАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД У ЧАС ВІЙНИ

Господи Ісусе Христе Боже наш, благаємо Тебе, вислухай щиру молитву Твоєї улюбленої Церкви Київської Русі за важко страждаючих дітей українського краю. Споглянь милостивим оком на їх лихоліття та ласкаво поспіши на допомогу. Звільни свій беззахисний народ від несправедливих загарбників, нашестя агресорів та терору війни. Зміцни силою Твоєю усіх доблесних і відважних захисників для доброчесної боротьби, щоб вони радше керувалися любов’ю до беззахисних, аніж ненавистю до ворогів. О Премилосердний

Господи, захорони переселенців, зціли поранених, борони сиріт, підтримай вдів, потіш скорботних та ласкаво прийми до Твого Царства всіх, хто благородно віддав своє життя в обороні Батьківщини від нападів ворогів. Поспіши зупинити кровопролиття як друга, так і недруга та запали серця багатьох до мужньої боротьби за істинну справедливість, що є джерелом тривалого миру.

О добросердий Господи, Ти – наш мир, пом’якши зачерствілі серця, наверни тих, хто сприяє воєнним діям, до примирення, щоб Твій улюблений українській народ втішався миром, справедливістю та свободою – ознаками Твого Царства, в якому Ти царюєш з Предвічним Твоїм Отцем, і Всесвятим, Благим і Животворним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Great Compline with Lytia

Celebrated by Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 8PM 24 December 2021.

The service of Great Compline with Lytia is celebrated on the Eve of the Nativity of our Lord, and the evening of Theophany. Unlike regular compline, this service begins with incensing of the icons, with the Royal Doors open. The priest is vested in a bright epitrachelion. After the incensing, he intones the start of the service...

To follow along with the prayers and responses, please refer to the blingual booklet:
Great Compline with Lytia / Велике Повечір‘я з Литією
[PDF document links: right-click to view in another tab/window or save to your computer.)

Bishop David shares with us a Ukrainian folk tale for Christmas, the legend of the elderly grandmother and her search for the Christ child, and his reflections on our own journey to Bethlehem.

In English:

Unlike the elderly grandmother—baba—we know the road to Bethlehem, for today we have traveled together with the angels, the wise men and the shepherds to rejoice with Mary and Joseph in the birth of the Christ-Child, who came into this world, taking upon Himself flesh, becoming one of us, that we may know how precious and loved we are by God.

Let us get to know this Christ-Child better—one day at a time, throughout the entire year—by being every-more attentive to our relationship with God, to our faith, to our prayer, to our Church, so that when our family and friends, our neighbours and our community approach us and ask ‘Where is the Christ-Child?’, we may respond, ‘Yes, I know him! He lives here in my heart, here in my home with my family, here in my Church, here in my community. Yes, I know Him very well. Let me tell you about Him.’

And in this way the story of Christmas—of Jesus’ birth, of God’s presence among us—will continue to inspire the world, transforming it through peace and love into the Kingdom of God here on earth.

As we celebrate the Feast of the Nativity of Our Lord, may Christ, truly bless you and your family with peace, love and joy, now and in the New Year!

Christ is Born!  Glorify Him!

+Bishop David Motiuk

In Ukrainian:

А ми, дорогі браття і сестри?  У нас по іншому.  Бабця не знає дорогу до Дитятка Ісусa. А ми? МИ ЗНАЄМО дорогу до Вифлеєма. Сьогодні, ми разом з ангелами, мудрецями зі сходу та пастушками тішимося з Марією, із Йосифом про народження Дитятка Ісусa; народження того, хто прийшов в світ, беручи на себе людське тіло, став одним із нас, щоб ми знали і відчули Божу безмежну любов до кожного з нас.

То ж пізнаймо глибше Дитятко Ісуса – день за днем, протягом цілого року. Прислухаймося краще до нашого особистого відношення до Бога, до віри, до молитви, до церкви – щоб коли, чи то наша родина, чи друзі, чи в громаді нас запитають, «Де знаходиться Дитятко Ісус?» ми зможемо ïм відповісти: «я знаю його; він тут – у моïм серці, тут – у моïм домі, з моєю родиною, тут – у моïй церкві, в моïй громаді. Так, я знаю Ісуса дуже добре. Давайте, я вам розкажу все, що знаю про Нього.»

І таким чином, подія про Різдво – про народження Христа – ця вістка, що З нами Бог – надалі надихне у світ своє святе повітря, перетворюючи нашу земну кулю миром і любов’ю у Царство Боже між нами.

Святкуючи Празник Господнього Рождества, нехай Христос поблагословить Вас і Вашу сім’ю миром, любов’ю і радістю, зараз і в новому році!

Христос Раждається! Славіте Його!

+ Давид Мотюк

CHRISTMAS PASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAV

Most Reverend Archbishops and Metropolitans,
God-loving Bishops, Very Reverend Clergy, Venerable Monastics,
Dearly Beloved Brothers and Sisters,
in Ukraine and throughout the world

 Glory to God in the highest, and on earth peace,
good will toward men (Lk 2:14)

Christ is born! Glorify Him!

Beloved in Christ!

Today we share with you a great joy that was first received and shared by nameless shepherds of Bethlehem, who outdoors in an open field watched over their flock in the middle of the night. As described by the evangelist Luke, when an angel of the Lord appeared to them, at first, they were filled with fear. But the angel spoke to them: “Fear not, for behold, I bring you good news of great joy that will be for all the people. For unto you is born this day in the city of David a Saviour, who is Christ the Lord” (Lk 2:10-11). And then, when the shepherds heard the angelic choirs sing, ‘Glory to God in the highest,’ they said to one another: ‘Let us go over to Bethlehem and see this thing that has happened, which the Lord has made known to us’ (Lk 2: 15). And they went, they found Mary and Joseph with the Child, and, having given them due reverence, went out and told others about Jesus.

The good news of Christmas is a feast of trust—not only of trust shared among us, human beings, but, above all, of God’s trust in humankind. We often speak of our faith in God, but rarely do we make note of God’s good will towards us, His faith and trust in us. The Lord entrusted the first good news about the birth of the Divine Child to simple shepherds, and then He shared the Good News of the Gospel with the myrrh-bearing women, with fishermen and tax-collectors—with simple and largely unknown people.

In Christ’s Nativity, the Heavenly Father entrusts His Only-begotten Son to humanity, and God becomes man! The angelic choir proclaiming “peace on earth to men of good will” speaks to the fact that God sees man as worthy of his trust and favour, preference and good will (which is how we literally translate the Greek term, eudokia). He sees us as good and believes in us. He sees us not only as we are today, with all our weaknesses and sinfulness, our poverty and perplexity. The Son of God sees in us His Image. In His incarnation, He takes on our human nature and teaches us to see Him, the Saviour of the world, in a small child. Seeing us as people of His good will, He sees us as those who we can become by the power of His grace just as loving parents see in their child a talented future writer or artist, a good mother or tender and responsible father, the leader of a people or their mighty protector.

In this Christmas mystery, the figure of the Theotokos personifies the trust that we humans should foster towards our Creator and Saviour, in response to God’s trust in us. The Mother of God, who holds in her arms the tiny Jesus in a cold stable, teaches us that we can and must trust God and our neighbour, since the Lord loved us first and entrusted Himself to us. In receiving the word of the archangel, she gives God space in her own body, gives Him her humanity—her human nature. Then St. Joseph, the guardian of Jesus and His Mother, having learned that Mary is pregnant, at first thinks of quietly releasing her. But, when the angel of the Lord appeared to him in a dream and said: Joseph, son of David, do not fear to take Mary as your wife, for that which is conceived in her is from the Holy Spirit’ (Mt 1:20), he believed, entrusted himself to God, and did everything as the angel commanded, justifying the Lord’s trust in him.

We live in a world where trust is not merely wounded, but under constant attack. A great crisis of trust is felt in different spheres of social and even church life. Through new communication technologies, the manipulation of truth, which has always existed throughout human history, today is carried with lightning speed all over the globe. We no longer know what to believe and whom to trust. Our understanding is permeated with the conviction that in the world there is no truth and no justice, and that at every step there is only deception, falsehood, and duplicity.

This dramatic situation is illustrated in the icon of the Nativity. The evil spirit, depicted in the form of an elderly man dressed in sheepskin, tempts Joseph, seeking to give rise to doubt in him regarding the Child and His Mother. This should surprise no one, for the devil, as the father of lies (see Jn 8:44) at every step seeks to sow mistrust and doubt regarding God’s good will towards us, and fosters interpersonal conflict at all levels, in personal, family, and community life.

The current pandemic has further increased this crisis of trust. Given that the virus hides inside a person, the other for me becomes a potential source of illness, and even death. This introduces into human relations elements of suspicion, fear, and escape.

Our attitude towards social and government institutions is also marked by mistrust. Various conspiracy allegations regarding the safety of the coronavirus vaccine augment a mistrust of authority, that is already prevalent in our society, and bring out in our fellow citizens even greater confusion and fear for the future. People don’t believe the government and other institutions called to care for the common good and for social health services, as is their responsibility. Possibly, because of the history of the 20th century, post-Soviet societies have a greater tendency, than do other parts of the world, to disbelieve government institutions, and thus easily become susceptible to all sorts of manipulation and propaganda. Similarly, in the politically polarized countries of the Western world, the spreading of fear and mistrust is also utilized as an instrument of political warfare. However, it is important to remember that when we adopt a principle of ‘I don’t believe anyone,’ we always play into someone else’s hands, someone exploits our disappointment for their own purposes. Mistrust destroys human relations at all levels. Mistrust destroys the family, society, a people, and nation!

In response to our present-day temptations regarding mistrust, the Lord Himself comes in order to reveal the truth and embrace us with His trust. On the vigil of the Nativity, we sing: ‘You have shone forth from a Virgin, O Christ, rational Sun of Righteousness. And a star showed You, Whom nothing can contain, contained in a cave. You led Magi to worship You and along with them we magnify You: Glory to You, O Giver of Life’ (Vespers Troparion). To celebrate Christ’s Nativity is to trust the Divine Child who conquers death and, by accepting human life, brings the gift of His Divine Life. Christmas is not some devotional tale but a unique event in history, which bears witness to the Lord’s trust in humankind. God believes in His creation. He believes in us more than we believe in ourselves.

Through faith in God, in His birth among us, let us restore our trust in a humanity that searches for Him! Let us be people of God’s favour and let us learn to place our favour in others—to see in them their good characteristics, gifts and talents, abilities, and elevated spirit. Although today the circumstances of a spreading virus at times require us to cover with protective masks our mouths and nostrils, but in God’s name, let us not close off our hearts to others! Let others see joy, love, and goodness in our eyes! Indeed, in the midst of the challenges and trials of the pandemic, let us be heralds of Divine good will.

My wish is that, following the example of the Holy Family, our families be a place of mutual respect, love, and trust. I especially ask you, beloved parents, to foster a spirit of trust in your children, so that, when they encounter the challenges of this world, they know that they can always count both on you and on our Lord God, who entrusted them into your care. At various stages of your children’s growth, cultivate and build trust and mutual respect in joy, love, and patience. Be for them their first teachers of profound faith, an example of fervent prayer, encourage them to serve their neighbour at an early age. Give the greatest of attention to the time of transition from childhood to youth, take care that your children know how to distinguish between the false and the authentic, between divine truth and diabolical falsehood. May your offspring know that not only you believe in them and are able to see their future in realized talents and divine gifts, developed in their souls, but that our Lord God Himself believes in them and calls on them to do His good works in the world.

And so, let us celebrate Christmas together! Wherever we may be, through mutual trust let us create today our own Bethlehem! Those who celebrate in their family circle—with sincere joy. Those who are compelled to be far from your loved ones—with a sense of spiritual unity. Those who are able to come to church—with a profound experience of the feast’s solemnity and with love for Christ who gives Himself to us as spiritual food as a sign that He believes in us. Those who participate in divine services online—with a blessed longing for our brothers and sisters in Christ. Let each of us share our Christmas joy with one another—any way we can! And may the traditional Ukrainian carol resound throughout.

Dear brothers and sisters! This festive day I express to you my trust and faith, that you yourselves intuitively sense how to properly greet the newborn Saviour, and know how to share the joy of this encounter with those at your side. With Christ’s Nativity, I warmly greet you all: from East to West, from North to South—in Ukraine and abroad, on all the continents of the world. In a special way, I unite myself to those who are sad or feel lonely, to all who labour far from home and precisely in this moment experience the absence of their loved ones and miss the warmth of the family home. I express my condolences to those families for whom this year it is painful to sit at Christmas Eve supper, when at the table there is an empty seat, not long ago occupied by a father or mother, husband or wife, brother or sister, son or daughter. With tearful eyes be joyful in the faith that today your loved ones are celebrating in heaven. I share my Christmas joy with our elderly—grandmothers and grandfathers, and also with the needy. I sincerely greet our soldiers on the front line—our pride. My thoughts fly to our prisoners of war and those held captive: in conveying my Christmas greeting I encourage you to not lose spirit, for our Lord God Himself believes in you. I greet our children and youth—our future, and wish that today your smile not leave your face, and that your joy be full.

From the bottom of my heart, I wish all of you the authentic joy of the children of God, a tasty kutia, a cheerful celebration of Christ’s Nativity, and a happy, peaceful, and blessed New Year!

Christ is born!  Glorify Him!

+ SVIATOSLAV

Given in Kyiv at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,
on the day of the all-praiseworthy Apostle Andrew the First-called,
13th of December (30th of November) in the 2021st Year of our Lord.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Високопреосвященним архиєпископам і митрополитам,
боголюбивим єпископам, всечесному духовенству,
преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам,
в Україні та на поселеннях у світі сущим

 Слава на висотах Богу й на землі мир
людям Його вподобання! (Лк. 2, 14).

Христос народився! Славімо Його!

Дорогі в Христі!

Сьогодні ділимося з вами великою радістю, яку вперше прийняли і нею поділилися невідомі вифлеємські пастушки, котрі перебували на відкритому полі та вночі чували біля свого стада. За розповіддю євангелиста Луки, коли ангел Господній з’явився, то їх спершу огорнув великий страх. Та ангел до них промовив: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2, 10-11). Відтак, почувши похвальний спів ангельських хорів «Слава на висотах Богу», пастушки один одному сказали: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам» (Лк. 2, 15). І пішли, знайшли Марію і Йосифа з Дитятком та, поклонившись їм, пішли і розповіли іншим про Ісуса.

Різдвяна благовість – це свято довіри, – довіри не тільки між людьми, а передусім Бога до людини! Ми часто говоримо про нашу віру в Бога, а мало коли звертаємо увагу на Боже вподобання стосовно нас, Його віру та довіру до нас. Господь довірив першу добру новину про народження Божого Дитяти звичайним пастухам, а згодом поділився своєю євангельською благовістю із жінками-мироносицями, рибалками, митниками – простими і мало кому відомими людьми.

У Різдві Христовому Небесний Отець довіряє людям свого єдинородного Сина і Бог стає людиною! Ангельський спів про «мир на землі людям Його вподобання» вказує на те, що Бог бачить людину гідною Його довіри і вподобання, прихильності і благовоління (саме так дослівно перекладається грецьке поняття «євдокія»). Він бачить нас добрими і вірить у нас. Він бачить нас не тільки такими, яким ми є сьогодні, серед усіх наших немочей і гріховності, нашої біди і розгубленості. Син Божий бачить у нас Свій Образ, а воплочуючись, приймає нашу людську природу і в маленькому дитятку вчить нас бачити Його самого, Спасителя світу. Споглядаючи нас як людей свого благовоління, Він бачить нас такими, якими ми можемо стати за допомогою сили Його благодаті, подібно як люблячі батьки бачать у своїй дитині майбутнього талановитого письменника чи художника, добру матір чи ніжного і відповідального батька, провідника народу чи його могутнього захисника.

Постать Богородиці в цьому різдвяному таїнстві уособлює те довір’я, яке людина повинна плекати до свого Творця і Спасителя у відповідь на Божу довіру до нас. Мати Божа, яка в холодній стаєнці тримає на руках маленького Ісуса, вчить нас, що ми можемо і повинні довіряти Богові та ближньому, бо сам Господь першим полюбив нас і довірився нам.  Приймаючи слово архангела, Вона дає Богові простір у власному тілі, дає Йому свою людяність – людську природу. Відтак св. Йосиф, опікун Ісуса та Його Матері, дізнавшись, що Марія вагітна, спершу думає потайки Її відпустити. Та, коли ангел Господній з’явився йому вві сні і сказав: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в Ній зачалось, походить від Святого Духа» (Мт. 1, 20), чоловік повірив, довірився Богові і зробив усе за велінням ангела, оправдавши Господню довіру до нього.

Ми живемо у світі, де довір’я не тільки зранене, а й перебуває під постійною атакою. Велика криза довіри відчутна в різних сферах суспільного і навіть церковного життя. За посередництвом нових комунікаційних технологій маніпуляція правдою, яка існувала в людській історії завжди, сьогодні несеться з блискавичною швидкістю по всій земній кулі. Ми вже не знаємо, у що вірити і кому довіряти. У нашій свідомості утверджується переконання, що нема на світі ні правди, ні справедливості, що на кожному кроці тільки обман, брехня і крутійство.

Ця драматична ситуація зображена на іконі Різдва Христового. Злий дух у вигляді старшого чоловіка у волосяниці спокушає Йосифа, намагаючись викликати в нього сумнів щодо Дитяти та Його Матері. Нема чого цьому дивуватись, адже диявол, як батько брехні (пор. Ів. 8, 44), на кожному кроці старається посіяти підозри і сумнів про Боже до нас благовоління та сприяє конфліктам між людьми на всіх рівнях, у приватному, родинному та громадському житті.

Сучасна пандемія ще більше посилила кризу довіри. Оскільки вірус ховається в людині, то інша особа є для мене потенційним джерелом захворювання і навіть смерті. Це впроваджує в людські стосунки елементи підозри, страху і втечі.

Недовірою позначене рівно ж наше ставлення до суспільних і державних інституцій. Різні конспіративні чутки щодо небезпеки вакцин проти коронавірусу накладаються на загальнопоширену в нашому суспільстві недовірливість до влади і викликають у душах наших співвітчизників ще більше замішання і тривогу за майбутнє. Люди не вірять владі та іншим інституціям, які покликані дбати про загальне благо і громадське здоров’я та нести за це відповідальність. Можливо, з огляду на історію ХХ століття, пострадянські країни мають більшу, ніж це може бути в інших частинах світу, схильність не довіряти державним інституціям, тому легко стають жертвами різного роду маніпуляцій і пропаганди. Зрештою, у політично поляризованих країнах західного світу сíяння страху і недовіри теж стає інструментом політичної боротьби. Проте слід пам’ятати, що, керуючись принципом «не вірю нікому», ми завжди граємо комусь на руку, хтось використовує наше розчарування для досягнення власних цілей. Недовіра руйнує людські стосунки в усіх сферах. Недовіра руйнує родину, громаду, народ і державу!

У відповідь на ці наші сучасні спокуси недовіри сам Господь приходить, щоб об’явити правду і обгорнути нас своєю довірою. У навечір’я Різдва Христового ми співаємо: «Засяяв Ти, Христе, з Діви, як духовне Сонце Правди, і зоря появила Тебе невидимого, що вмістився у вертепі. І мудреців привів Ти, щоб поклонилися Тобі; з ними й ми Тебе величаємо: Життєдавче, слава Тобі!» (Тропар Вечірні). Святкувати Різдво Христове – це довіряти Божому Дитяті, яке долає смерть і, приймаючи людське життя, несе в дарі своє Боже Життя. Різдво – це не якась побожна казка, а унікальна в історії подія, що свідчить про Господнє довір’я до людини. Бог вірить у своє створіння. Він вірить у нас більше, ніж ми віримо самі в себе.

Через віру в Бога, у Його народження між нами, відродімо довір’я до людини, яка Його шукає! Будьмо людьми Божого вподобання і вчімося вкладати своє вподобання в іншу людину – побачити в ній добрі риси, дари і таланти, вміння і висоту духу. Хоч обставини поширення сучасного вірусу деколи вимагають, щоб ми прикривали захисними масками наші вуста та ніздрі, але, в ім’я Боже, не закриваймо своїх сердець перед іншими людьми! Даймо їм побачити радість, любов і доброту в наших очах! Саме серед викликів і випробувань пандемії будьмо носіями Божого благовоління!

Бажаю, щоб наші сім'ї були, на зразок Пресвятої родини, місцем взаємної пошани, любові та довіри. Особливо прошу вас, дорогі батьки, плекати духа довір’я у своїх дітей, щоб, коли їх спіткають виклики цього світу, вони знали, що можуть завжди покладатися як на вас, так і на Господа Бога, який доручив їх вашій опіці. На різних етапах зростання дітей бережіть і будуйте довіру та взаємоповагу в радості, любові й терпеливості. Будьте для них першими вчителями глибокої віри, прикладом щирої молитви, заохочуйте їх змалечку до служіння ближньому. Найпильнішу увагу звертайте на перехідний час від дитинства до молодості, подбайте, щоб діти вміли відрізнити фальшиве від автентичного, Божу правду від диявольської брехні. Хай ваші нащадки знають, що не тільки ви в них вірите і здатні бачити їхнє майбутнє в реалізованих талантах і розквітлих у їхній душі Божих дарах, а що сам Господь Бог у них вірить і кличе їх до творення Його добрих діл у світі.

Отож святкуймо Різдво разом! Хоч би де ми були, творімо взаємною довірою наш сучасний Вифлеєм! Хто святкує в сімейному колі — то зі щирою радістю; хто змушений бути далеко від рідних — то з відчуттям духовної єдності; хто може прийти до храму — то з переживанням святої урочистості празника та в любові до Христа, який дає себе нам як духовну поживу на знак, що Він вірить у нас; хто бере участь у святкових богослужіннях онлайн —  то в благословенній тузі за братами і сестрами в Христі. Ділімося одне з одним різдвяною радістю — хто як може! Хай скрізь лунає традиційна українська коляда!

Дорогі брати і сестри! Цього святкового дня висловлюю вам своє довір’я і вірю, що ви самі відчуваєте, як гідно зустрічати новонародженого Спаса, і вмієте ділитися радістю цієї зустрічі з кожним, хто є поруч із вами. Із Різдвом Христовим сердечно вітаю вас усіх: від сходу до заходу, від півночі до півдня — в Україні і на поселеннях, на всіх континентах світу. Особливим чином єднаюся з тими, хто сумує чи почувається самотнім, з усіма, хто на заробітках далеко від дому і саме цієї миті відчуває брак рідних і тепла родинної оселі. Співчуваю тим родинам, яким цього року тяжко сідати до Святої вечері, бо при столі стоїть порожнє крісло, котре ще недавно було місцем тата чи мами, чоловіка чи дружини, брата чи сестри, сина чи доні. Крізь сльози радійте з вірою, що сьогодні ваші найдорожчі святкують у небі. Ділюся різдвяною радістю з нашими старшими — бабусями і дідусями, а також з усіма потребуючими. Щиро вітаю наших військових на фронті — нашу гордість. Лину думкою до полонених і ув’язнених: переказуючи різдвяні вітання, заохочую вас не занепадати духом, бо у вас вірить сам Господь Бог. Вітаю дітей і молодь — наше майбутнє, і бажаю вам, щоб сьогодні усмішка не сходила з ваших уст, щоб ваша радість була повна.

Від щирого серця бажаю всім вам справжньої радості дітей Божих, смачної куті, веселих свят Різдва Христового та щасливого, мирного і благословенного нового року!

Христос народився! Славімо Його!

+ СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святого всехвального апостола Андрія Первозванного,
13 грудня (30 листопада) 2021 року Божого

PASTORAL LETTER FROM
THE UKRAINIAN CATHOLIC BISHOPS OF CANADA
ON THE OCCASION OF THE NATIVITY OF OUR LORD
2021-2022

To the Reverend Clergy, Monastics, Seminarians and Laity
of the Ukrainian Catholic Church in Canada

Christ is Born! Let Us Glorify Him!

Dearly Beloved in Christ!

‘The earth offers a cave to the Inaccessible.’ — Kondak of the Nativity

The Kondak of December 25 heralds a true paradox. It reminds us of the sharp contrasts we find in the human condition.  Regarding the Incarnation of Jesus, the Indescribable, Eternal and Inaccessible God, is humbly born in a cave. This is truly a low place on earth, perhaps barely fit for animals at times and yet it is where Jesus was born. Today, we find it hard to believe that any person could be born outside of a hospital or a home. Of course, there are survival accounts of people enduring unimaginable challenges, but who could allow such intentional inhospitable human indignity?

Well, we don’t have to look far to find human indignity today. Human tragedy is all around us. Physical, medical, emotional and spiritual injustice is the content of many news stories. And in the midst of these stories often there is a ray of light in the darkness, a person who shines and restores our hope in human dignity.  Globally, in Ukraine, or in our own homes, the Holy Spirit is waiting to break through to others with good news and each of us would do well to ask God that question, ‘Lord, how do you want to use me in sharing this news?’

The good news is that despite our hearts being similar in some ways to the inhospitable cave, Jesus wants to dwell there. Our reflection on this profound mystery takes quiet time for prayer, away from the numerous demands requesting our attention as well as celebration of the Sacraments, particularly Eucharist and Reconciliation. In the stillness of our hearts, God will speak, God will give each of us grace and we have an opportunity to say ‘yes’ like members of the Holy Family. Our hearts are mangers of humility, human dignity and love. Every thought and action that honours God or another human being is born there.  Jesus is born in the manger of our hearts. This is good news. Likewise prayer together as families and parishes uplifts and confirms that ‘God is with us!’

Therefore, let us intercede in prayer and perhaps take positive steps toward solutions to the many inhumane things we encounter in life. Let us learn from St. Joseph who, in his obedience to God through several dreams, became the person to ignite in Jesus a sense of obedience to the Father. Let us learn from Mary, the Mother of God, who trusted in God’s plan for salvation as she gave birth to Christ and played a significant role in forming the Sacred Heart of Jesus. Let us allow the Christ in us to be a light to those in our families and parishes. This is so important in an atmosphere that finds many people and numerous opinions at odds about how to deal with the COVID epidemic.

May our celebration of this profound truth this Christmas, that God is born in us, be a time to encounter Jesus Christ in our spouse, in our family members and in our parish because we are an essential part of this profound truth. May we be aware of the presence of Jesus, Mary and Joseph that give us the gift of the Holy Family which is present in our personal and parish families. And may this awareness bear fruit in our lives throughout the new year, 2022, and beyond.

God is with us! Christ is Born!

Sincerely in Christ,

+Lawrence Huculak, OSBM   Metropolitan Archbishop of Winnipeg
+Michael Wiwchar, CSsR   Eparch Emeritus of Saskatoon
+Stephen Chmilar, Eparch Emeritus of Toronto and Eastern Canada
+David Motiuk, Eparchial Bishop of Edmonton, Administrator of the Eparchy of New Westminster
+Bryan Bayda, CSsR, Eparchial Bishop of Saskatoon, Administrator of the Eparchy of Toronto & Eastern Canada

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ
УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ЄПИСКОПІВ КАНАДИ
З НАГОДИ ПРАЗНИКА РІЗДВА ГОСПОДНЬОГО
2021-2022

Всесвітлішим, Всечеснішим і Преподобним Отцям,
Преподобним Ченцям і Черницям, Семінаристам та Мирянам
Української Католицької Церкви в Канаді

Христос Рождається! Славімо Його!

Дорогі в Христі!

«Земля вертеп Неприступному приносить». — Кондак Різдва

Кондак Різдва Господнього звіщає справжній парадокс. Він нагадує нам про різкі контрасти, які ми знаходимо в стані людини. Невимовний, Вічний і Неприступний Бог смиренно рождається в печері. Воплочення Сина Божого відбувається в місці, ледь придатному для тварин. Сьогодні нам важко повірити, що будь-яка людина може народитися за межами лікарні чи домівки, та Творець всесвіту обіймає людство серед такого суворого приниження людини.

У цьому світі нам не потрібно далеко шукати, щоб знайти приниження людини. Трагедія людей є навколо нас. Фізична, емоційна та духовна несправедливість є змістом багатьох новин. І серед цих розповідей часто з’являється промінь світла в темряві -- людина, яка світить і повертає нам надію на людську гідність. По всьому світу, в Україні чи в наших власних домівках у Канаді, Дух Святий чекає, щоб проникнути до інших із доброю новиною. Кожному з нас було б добре так запитати Бога: «Господи, як хочеш використати мене, щоб поділитися цією новиною?»

Добра новина є такою, що, незважаючи на те, що наші серця в чомусь схожі на негостинну печеру, Ісус хоче жити там. Наша відкритість до цієї глибокої таємниці вимагає спокійного часу для молитви, далеко від відволікань, подалі від численних вимог, на які сучасне суспільство зосереджує нашу увагу. У тиші наших сердець Бог буде говорити. Бог дасть кожному з нас ласку сказати «так» разом з Пресвятою Родиною. Ісус рождається в яслах смиренного серця, наповненого любов’ю. Він рождається в кожній думці і дії, які шанують Небесного Отця та в серця, які гідно ставляться до тих, що створені за Його образом. Цією доброю новиною ми ділимося під час цього свята. І, молячись разом як родина-сім’я та беручи участь у Святих Таїнствах, особливо в Євхаристії, ми піднесені й підтверджені як улюблені діти Божі.

Тому просімо про заступництво в молитві і, по можливості, зробімо якісь позитивні кроки до вирішення багатьох нелюдських речей, з якими ми стикаємося в житті. Навчімося від святого Йосифа, як це Ісус зробив, коли сприяв розвитку почуття послуху Своєму Небесному Отцеві, на прикладі послуху Йосифа Богові. Навчімося від Богоматері Марії, як це Ісус зробив, коли сприяв розвитку почуття глибокої любови та співчуття через Його земний досвід материнської любови. Дозвольмо, щоб Христос у нас став світлом мудрости та співчуття до інших. Та оскільки наше суспільство сьогодні продовжує боротися з пандемією COVID-19, завжди пам’ятаймо про добробут інших.

Цього Різдва нехай наше святкування Різдва нашого Господа приведе нас до зустрічі з Ним у всіх наших стосунках – з членами нашої родини-сім’ї, у наших громадах, на наших робочих місцях, у наших домівках. Нехай наші серця будуть тією печерою, де Пресвята Родина знаходить свою домівку, де присутні Ісус, Марія та Йосиф. Нехай дар Еммануїла — З нами Бог — принесе у нас плід у любові, у радості та в мирі в цей Різдвяний час та протягом усього Нового Року.

З нами Бог! Христос Рождається!

Щиро віддані в Христі,

+ Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ, Архиєпископ і Митрополит Вінніпезький
+ Михаїл Вівчар, ЧНІ, Єпарх-емерит Саскатунський
+ Стефан Хміляр, Єпарх-емерит Торонтонський
+ Давид Мотюк, Єпарх Едмонтонський, Апостольський Адміністратор Нью-Вестмінстерської Єпархії
+ Браєн Байда, ЧНІ, Єпарх Саскатунський, Апостольський Адміністратор Торонтонської Єпархії

Letter of His Beatitude Sviatoslav, Major Archibishop of Kyiv-Halych and head of the Ukrainian Greek Catholic Church, to Most Reverend David Motiuk, Apostolic Administrator of the Eparchy of New Westminster, 8 December 2021:

Coat of arms of Sviatoslav Shevchuk

Glory to Jesus Christ!

Your Excellency,

Over the last few weeks, we have all seen the news with images of the devastating effect on the lives and livelihood of so many people in British Columbia due to recent torrential rains, floods and landslides. Seeing the images of the floods in the Fraser Valley, I recalled my own travels in August 2012 from Vancouver to Kelowna through that very same area and over the Coquihalla highway. I was amazed at the stunning natural beauty of British Columbia with its farmiands and the majesty of the mountains. My thoughts are very much with those who are suffering today because of the magnitude of this past summer‘s forest fires and now with the destruction from the recent floods.

Please share my message to the clergy, religious and lay-faithful of the Eparchy of New Westminster, that with the ongoing challenges brought on by the COVID-19 pandemic and the task of rebuilding homes, businesses and infrastructures made more difficult by the cold winter weather, I am praying that Our Lord will send you and the people of British Columbia all His comfort and grace.

Placing you under the protection of the Most Holy Mother of God, I remain,

Seal of Sviatoslav Shevchuk

 

Bishop David Motiuk

While Thanksgiving Day is celebrated in Canada in the month of October, every day is Thanksgiving, especially given the current pandemic. There is a need to give thanks for the very gift of life each and every day, whether this Summer, this Fall, or throughout the year.

Thanksgiving Day has its historical roots in religious and cultural traditions, giving thanks to God for the blessing of the harvest and graces received during the year.

While not a liturgical feast listed among the holy days of the Church, the spirit of thanksgiving underlies everything we do as Christians. Jesus said, ‘Give to others, and God will give to you … The measure you use for others is the one that God will use for you’ (Luke 6:38). In other words, generosity is giving from the heart; and thanksgiving is gratitude for that generosity.

Thanksgiving is a celebration of the family. Whatever your family thanksgiving traditions are, thanksgiving is an opportunity for family to gather together, to feast, and to enjoy each other’s company. It is also an occasion to show gratitude to God and to each other.

When I was younger, I found a special card to give to my father for Father’s Day. Well, not exactly a Thanksgiving Card, but it expressed my sentiments of thanksgiving for my dad’s love, guidance, and nurturing throughout my childhood. It went something like this: On the cover of the card, ‘Dad, when I think of all the food you put on the table, the clothes on my back, and the roof over my head …’ and on the inside of the card, ‘Why did I ever leave home?!’ The card was my way of thanking my dad for giving me life and helping me to grow in his love, and in love of God, into the person I’ve become.

As you gather this Thanksgiving Day—and not just in October, but throughout the Summer and beyond—carry on your family traditions, or start some new ones. For example, in the time leading up to Thanksgiving, volunteer time as a family at a soup kitchen, visit a sick child or an elderly person, or invite a stranger or forgotten relative for a dinner. At the Thanksgiving table, give everyone a chance to say one thing for which they are grateful. Include a prayer to god of thanksgiving.

As well, attend Church as a family to show your gratefulness to God. After all, the word ‘thanksgiving’ comes from the Greek word eucharistia, which literally means thanksgiving. Thanksgiving. Eucharist. Thanksgiving. Imagine that, God gives thanks for us through the Eucharist by sharing the gift of His son, Jesus Christ. And we give thanks to God by receiving God’s love in the Eucharist, which is Jesus’ body and blood. Wonderful!

The Eparchy of New Westminster joins with other Catholic bodies in actively participating in the first National Day for Truth & Reconciliation on 30 September. Although the Ukrainian Catholic Church in Canada played no role in the residential school system, we share a responsibility with all Canadians to be aware of that history, to understand the lasting trauma caused to indigenous families and communities through the abduction of their children by the Canadian state, and, especially, to learn about the findings of the Truth and Reconciliation Commission and its Calls to Action. As Christians, we are also called to meet this day with prayer, a spirit of charity, and a commitment to reconciliation of all people in truth.

Give us the vision and honesty to recognize that the we are all brothers and sisters of one human family, created and sustained by the One Creator. As we deal with many challenges, may we never give way to fear and anger, which can be the source of division and threat amongst peoples.
[From the Canadian Catholic Indigenous Council’s prayer for National Indigenous Peoples Day.]

Visit the Eparchy website to learn more about the National Day for Truth and Reconciliation, for further links, and two educational webinar videos produced by the Roman Catholic Archdiocese of Toronto.

Prayers are requested for the health of our former eparchial bishop, Kenneth Nowakowski. Bishop Kenneth is in hospital in the UK, where he is now bishop of the Ukrainian Catholic Eparchy of Holy Family of London, after being diagnosed with COVID-19.

Bishop Ken Nowakowski


O Holy Father, Physician of souls and bodies, You sent your only-begotten Son, our Lord Jesus Christ, to heal every infirmity and to deliver us from death. Heal your servant Kenneth of every spiritual and bodily ill which afflicts him. Restore him by the grace of your Christ through the prayers of our most holy Lady, the Mother of God and Ever-Virgin Mary, and of all your Saints. For You, our God, are the Fountain of healing, and we glorify You together with your only-begotten Son, and your Consubstantial Spirit, now and ever, and forever. Amen.

in response to the vandalism of a Ukrainian Catholic church in Calgary, in the wake of media coverage of Residential School burial site discoveries.

Dear Ukrainian Catholic Faithful,

Слава Ісусу Христу! Glory be to Jesus Christ!

Many of us were saddened earlier this week when we learned that the Assumption of the Blessed Virgin Mary Ukrainian Catholic Parish, Calgary, had been vandalized by individuals acting on their own—not once but twice, alongside many other Roman Catholic parishes throughout Calgary.

While the Ukrainian Catholic Church in Canada never ran Residential Schools, we can relate to the pain and suffering that our Indigenous brothers and sisters are enduring in the recent recovery of the graves of hundreds of children found in several cemeteries in western Canada.

The Ukrainian community readily acknowledges that if it were not for the help of the Indigenous Peoples, our ancestors would not have survived those first harsh winters in the late 1890s when Ukrainian immigration to Canada began, nor what medicines to use, nor how to navigate the land. The story of the meeting of our two peoples is most recently told in song and dance in the 2018 Ukrainian Shumka Dancers’ Ancestors and Elders production, a story of strength and sacred bond among peoples.

Dear faithful, the Indigenous Peoples in Canada now need our prayers, support and action as they seek truth and reconciliation regarding the tragedy of Residential Schools. If for no other reason, we can relate to their suffering and loss for we too know suffering and loss. Millions of our people were starved to death under the Soviet Communist Regime in the Holodomor Genocide of 1932-1933. In Canada, during World War I, thousands of our people were taken away from their families, stripped of all their possessions, and held in some 24 internment camps as enemy aliens, some whose burial sites are still unknown. And since 2014, some 13,000 have died and 30,000 wounded in the “forgotten war” in eastern Ukraine at the hands of Russian aggressors.

Dear parishioners of Assumption Parish, Calgary, I share in the hurt and pain caused you by the recent vandalism at your holy place of worship, and I pray that words of peace and reconciliation prevail over criminal acts of vandalism and hate.

Dear faithful, but now, above all, it is a time to listen attentively to our Indigenous brothers and sisters, no matter how painful the reality of Residential Schools. They must speak. We must listen. Only then will truth be told, and heard, with the hope of reconciliation and a strengthening of the bond of our two peoples.

God bless,

Bishop David

Moleben to the Mother of God

Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 7PM 16 June 2021.

Moleben to the Mother of God

Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 7PM 9 June 2021.

Moleben to the Mother of God

Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 7PM 2 June 2021.

Moleben to the Mother of God

Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 7PM 19 May 2021.

Moleben to the Mother of God

Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 7PM 5 May 2021.

Heraldic emblem of His Beatitude Sviatoslav Shevchuk

Christ is Risen!

Bearing torches let us meet the bridegroom, Christ, As He comes forth from His tomb, And let us greet, with joyful song, the saving Pascha of God.
—Ode 5, Paschal Canon

Beloved in Christ!

Today the heart is jubilant, the soul rejoices, feet rush to church, arms stretch out to the Lord, resounding song comes from our mouths, for this day is truly the feast of feasts and solemnity of solemnities: ‘Christ is risen from the dead, trampling down death by death, and to those in the tombs bestowing life!’ As smoke which is blown away by the wind, and as wax which disappears in fire (see. Ps 67:2-3), so today all our anguish, worries, doubts, and fears dissipate and lose their power over us: ‘This is the day that the Lord has made, let us rejoice and be glad in it’ (Ps 117:24).

Let us meet... Christ, as He comes forth from His tomb...

We go to encounter the One, who emerges from the grave, having undergone horrific torture, suffering, and death. In rising, Christ passes from death to life. He emerges from the confines of a limited and narrow tomb, with the entrance closed by a stone and signed with a seal. Christ passes by the guard, placed there at Pilate’s command. The glorified body of the Saviour cannot be held, neither by time, nor by the space of earthly human existence, as we pray in the Anaphora of the Liturgy of Saint Basil the Great: ‘He loosed the pangs of death, rising on the third day and making a way for all flesh to the resurrection of the dead—for it was not possible for the Prince of life to be mastered by corruption.’

Christ opened a new Pascha of God, for not Moses, but the God-Man leads humankind—not from Egyptian captivity, but from death to life, and from earth to the heavens. The paschal matins service depicts this paschal movement, this exodus of the New Covenant as that of a Bridegroom emerging from the wedding chamber. This image is familiar to us! Already, during Passion Week, the Church prepared us for the coming of Christ the Bridegroom: ‘O faithful, let us be on fire with love for the Bridegroom, and with lamps burning, let us go out to meet Him. May the light of our virtues shine brightly, and may our faith be radiant. With the wise virgins, let us prepare to enter the banquet hall of the Lord; for the divine Spouse offers us the crown of immortality.’ (Great Tuesday, Matins, Lenten Sessional Hymns). And lo, the grave is transformed into a chamber, with Christ’s Resurrection funeral services are transformed into the joy of encountering the Bridegroom, who dispels sorrow, fulfils the time of expectation, and invites us to the paschal feast of the Heavenly Kingdom. With Christ’s Resurrection, we become partakers of eternal life—not observers, but real participants in the life of God’s children.

Bearing torches let us meet the Bridegroom!

This past year we have lived as if in a tomb ‘behind the locked doors’ of quarantine restrictions that periodically intensified. Our churches and monasteries in some parts of the world were truly inaccessible to worshipping faithful, out of concern for the safety and health of both clergy and religious, as well as the laity. However, today Paschal Matins help us accept these restrictions as a form of expectation—of the exodus and of the risen Bridegroom-Christ, whose arrival is awaited vigilantly in the night by the wedding guests (see Mt 25:1-13). And here we sense that this time is approaching. The Bridegroom draws near, announcing to us that the exodus has begun. The light of hope shines through, that with God’s help we will be able to emerge from this global ‘incarceration,’ to return from the virtual world to the expanse of our churches and communities, in order to pray together ‘with one heart and one voice’ in God’s assembly. But for this to happen, is it especially important that the torch of the Resurrection—the light of faith, hope, and love—not be extinguished.

In going out to meet the risen Christ this paschal night we carry our torches of faith! Even in circumstances of strict quarantine we’ve learned to practice our faith, to differentiate between its substance and its forms of expression. We may have had to change our practices and customs, but we did not weaken our relationship of faith with our Lord God, a faith that filled our life with light through prayer and daily reflection on the Word of God, through participation in the Divine Liturgy in a different way, through a heartfelt desire to receive the Body and Blood of our Saviour. The torch of faith in us did not go out.

We carry today the torches of our hope! Drawing strength from our faith, we have fostered expectations that we will overcome and survive these complex times. Christian hope gave us strength to continue living, to adapt to a culture of preserving a healthy life in these new circumstances. We shone our torches of faith and hope in the resurrection even as we mourned our dead. When the world became disoriented and lost its bearings, the torch of Christian hope helped us find an exit-exodus, move towards an encounter with the Bridegroom, who today joyfully and victoriously emerges from the tomb!

We are encountering the risen Christ, carrying our torches of love in action—of God and neighbour. As the wise virgins of the Gospel parable (see Mt 25:1-13), this pandemic night of waiting for the coming of the Bridegroom filled our lamps with works of mercy and service to our neighbour. We understood that we will find our way out of these complex circumstances of life only if we create authentic and vibrant Christian communities, built on mutual assistance and sacrificial service to one another. The torch of love for neighbour in us did not die out, and on this paschal night it allows us to go out to meet the risen Christ!

And let us greet, with joyful song, the saving Pascha of God.

We joyfully praise Christ, who emerges from the tomb, as a spring bird, who, with the thaw, begins to sing louder and more cheerfully, and does not cease, even when it senses that the branch on which it is perched is swaying—for it knows that it has wings of faith, hope, and love! Let us gaze upon the body of Christ, covered in wounds from brutal scourging, without breath or life. A body crucified and buried, it would seem, irrevocably and forever. And yet, the Spirit of God revives this broken human body, which in the brightness of Divine glory comes out to meet us and lay a path for us to eternity. This is the salvation of which we sing today: “O Son of God, who are the giver of life to the whole world, for this the whole world glorifies You.”

Therefore, if we are under the impression that humanity has become like a body tortured unto death by the pandemic—and our people suffer this evil in the midst of the horrors of war, which continue now for the eighth year—let us gaze towards the Bridegroom, who emerges from the tomb fully alive and surrounded by light, and let us not doubt even for a moment, that a light-filled resurrection also awaits us, that we too are true partakers of the Resurrection which we celebrate today by the power and action of the Holy Spirit!

Beloved brothers and sisters in Christ! On this bright, joyful day I greet all of you with the Pascha of our Lord. Especially in this Year of St. Joseph the Betrothed I greet all our husbands-fathers. My wish for you is that you be a light of faith, hope, and love for your families, models and icons of God’s love, fidelity, courage, creativity, industriousness, patience, openness—for your beloved spouses and children. Christ is the only icon of God the Father, but children, as they grow up, develop an image of Him on the basis of their family experience and the example of their dad.

I greet those who in this pandemic feel lonely and abandoned. Remember: when you pray, the risen Lord is always with you, and by the power of Christian prayer you are united with the entire community of His Church. You are not alone!

I greet all the sick and frail, as well as medical professionals and your family and friends, who care for you. On this feast of victory over death I ask you: cherish the gift of life, and embrace bodily suffering as sacrifice in prayer, for this is “a spiritual fragrance” pleasing to the Lord.

To our soldiers and to those who remain in occupied territories and in Crimea, I send you my sincere paschal greeting and assure you of my prayers, that the risen Lord strengthen you and keep you alive and healthy.

I embrace with a fatherly love all the clergy, religious, and faithful in Ukraine and throughout the world, and sincerely wish you all a blessed Easter feast, a tasty sharing of our traditional blessed egg, and a Paschal joy that is full of light.

The grace of our Risen Lord Jesus Christ, the love of God the Father, and the communion of the Holy Spirit be with you all.

Christ is risen!—Truly, He is risen!

✙ SVIATOSLAV
Given in Kyiv at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,
on the day of our Venerable Father and Confessor Theophanes of Sigriana,
Our Holy Father Gregory the Dialogist, Pope of Rome,
and Blessed Priest-Martyr Omelian Kovch
March 25 (12), AD 2021

The Resurrection of Our Lord
Matins, Divine Liturgy, and Blessing of Paschal Food

Matins, followed by Divine Liturgy of our Father among the Saints John Chrysostom, celebrated by Father Yuriy at Saint Nicholas the Wonderworker Parish, Victoria. 8AM 4 April 2021.

At the commencement of the Divine Liturgy, after the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it:

Paschal Troparion: Christ is risen from the dead, * trampling death by death, * and to those in the tombs * giving life.

First Antiphon
Verse: Shout to the Lord, all the earth, * sing now to His name, give glory to His praise.
Refrain: Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Verse: Say unto God, “How awesome are Your works! * Because of the greatness of Your strength Your enemies will flatter You.”
Refrain: Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Verse: Let all the earth worship You and sing to You, * let it sing to Your name, O Most High!
Refrain: Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.

Third Antiphon
Verse: Let God arise, and let His enemies be scattered; let those who hate Him flee from before His face.
Troparion: Christ is risen from the dead, * trampling death by death, * and to those in the tombs * giving life.

Verse: As smoke vanishes, let them vanish, as wax melts before the fire.
Troparion: Christ is risen from the dead, * trampling death by death, * and to those in the tombs * giving life.

Verse: So let sinners perish before the face of God, but let the righteous be glad.
Troparion: Christ is risen from the dead, * trampling death by death, * and to those in the tombs * giving life.

Entrance verse: In the churches bless God, the Lord from the fountains of Israel.
Troparion: Christ is risen from the dead, * trampling death by death, * and to those in the tombs * giving life.

Glory be to the Father, and to the Son, and to the Holy Spirit.
Now and forever and ever, Amen.

Kontakion, Tone 8
Though You descended into a tomb, O Immortal One, * yet You destroyed the power of Hades; * and You rose as victor, O Christ God, * calling to the myrrhbearing women: Rejoice! * and giving peace to Your Apostles: * You, who grant resurrection to the fallen.

Instead of “Holy God” we sing: All you who have been baptised into Christ, you have put on Christ! Alleluia!

Prokeimenon, Tone 1
This is the day which the Lord has made; * let us rejoice and be glad in it.
Verse: Give thanks to the Lord, for He is good, for His mercy endures forever. (Psalm 117:24,1)

Epistle : Acts 1:1–8
A reading from the Acts of the Apostles
In the first book, Theophilus, I wrote about all that Jesus did and taught from the beginning until the day when he was taken up to heaven, after giving instructions through the Holy Spirit to the apostles whom he had chosen. After his suffering he presented himself alive to them by many convincing proofs, appearing to them during forty days and speaking about the kingdom of God. While staying with them, he ordered them not to leave Jerusalem, but to wait there for the promise of the Father. ‘This,’ he said, ‘is what you have heard from me; for John baptised with water, but you will be baptised with the Holy Spirit not many days from now.’ So when they had come together, they asked him, ‘Lord, is this the time when you will restore the kingdom to Israel?’ He replied, ‘It is not for you to know the times or periods that the Father has set by his own authority. But you will receive power when the Holy Spirit has come upon you; and you will be my witnesses in Jerusalem, in all Judea and Samaria, and to the ends of the earth.’

Alleluia, Tone 1
Verse: When you rise, You will have compassion on Sion. (Psalm 101:14)
Verse: The Lord looked down from heaven to earth to hear the groans of the prisoners, to set free the sons of those put to death. (Psalm 101:20)

Gospel : John 1:1–17
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God. He was in the beginning with God. All things came into being through him, and without him not one thing came into being. What has come into being in him was life, and the life was the light of all people. The light shines in the darkness, and the darkness did not overcome it. There was a man sent from God, whose name was John. He came as a witness to testify to the light, so that all might believe through him. He himself was not the light, but he came to testify to the light. The true light, which enlightens everyone, was coming into the world. He was in the world, and the world came into being through him; yet the world did not know him. He came to what was his own, and his own people did not accept him. But to all who received him, who believed in his name, he gave power to become children of God, who were born, not of blood or of the will of the flesh or of the will of man, but of God. And the Word became flesh and lived among us, and we have seen his glory, the glory as of a father’s only son, full of grace and truth. (John testified to him and cried out, ‘This was he of whom I said, “He who comes after me ranks ahead of me because he was before me.”’) From his fullness we have all received, grace upon grace. The law indeed was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ.

Instead of ‘It is truly...’ we sing: The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son.

Сommunion Hymn
Receive the Body of Christ; * taste the fountain of immortality. * Alleluia, alleluia, * alleluia.

[A private prayer of spiritual communion:
My Jesus, I believe that You are present in these Holy Gifts!
I love You above all things and I desire to receive You into my soul.
Since I cannot receive You now,
I place before You my whole life and hope, O loving Master;
and I ask, pray, and entreat You: Make me worthy to partake in a mystical way
and with a pure conscience of Your awesome and heavenly Mysteries:
for forgiveness of sins, for the pardon of offences, for communion of the Holy Spirit,
for the inheritance of the kingdom of heaven, for confidence before You,
and not for judgment or condemnation.
I embrace You as You enter and abide in me, and I unite myself completely to You.
Permeate my soul and body, and never permit me to be separated from You.
Amen.]

Instead of “Blessed is He” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (1x).

Instead of “We have seen the true light” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (1x).

Instead of “Let our mouths be filled” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x).

Instead of “Blessed be the name of the Lord” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x).

At the end of the Liturgy we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x).
And to us he has granted life eternal;* we bow down before his resurrection on the third day.